А в липи вже жовтіє листя
І осінь у парку гуля.
Самотній птах у небі чистім
Над нею вороже кружля.
Скидає одяг свій тополя,
Кидає мовчки у траву.
Глузливий вітерець поволі
Грозить ій тихо ” Все зірву”.
Всихають пелюстки троянди,
Голівки айстри підняли,
І виноградові гірлянди
Плоди солодкі налили.
Така вже осінь. Самобутня,
З очима синіми мов льон.
Немов вже тут, немов відсутня,
Як передсвітанковий сон.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 04-09-2020
