Яка прекрасна, Україно!
Вечірнє небо. Зорепад.
І усміхається дитинно
Старий вишневий любий сад.
Ранкові дзвони. Тиха річка
І життєдайне джерело.
Стрункі міста, чарівна нічка
Бадьоре, радісне село.
І вільна пісня та крилата,
Що ллється дзвінко через край.
Земля прекрасна і багата
Напевне, тут мав бути рай!