Не можу дотягнутися до тебе Крізь пелену давно прожитих літ. Мене гука у вись безмежну небо, Та на однім крилі який політ?! Ти чуєш, як дзвенять у тиші зорі?! А осінь як шепоче у траві?! Проміння сонця – ниточки прозорі Збирають чисті роси степові. Хіба не […]
Daily Archives: 12.04.2020
50 posts
С ума сойдёшь от правильных идей, От вязкого желанья улыбаться, Энергии непрошеных гостей, Желания подольше задержаться. За трапезой, беседой и питьем Минуты догоняют наши годы, Шумит банкет за праздничным столом Не прерываясь, даже, для икоты. Гремят приборы, как в шальном бою, В ристалище стальных ножей и вилок, Под […]
Ти звик мене бачити сильною, Живою, усміхненою і, десь…імпульсивною, Та не завжди вдається “марку тримати”- Я поза грою, мені не зіграти! Ось тоді я прийду до тебе зранена, Змучена, зболена і одурманена. Не питай нічого, прошу я тебе: Обійми, поцілуй і все мине. Ми поринемо в світ, де панує любов, […]
По життю мені оди ніхто не співав, Не присвячував віршів і не впадав, Та я гордо йшла до своєї мети, Я плекала надію, бо ж у мене є ти: Мій талант і натхнення; Мій поклик душі і моє одкровення; Думка-стріла й перли-слова; Чиста душа й світла голова. Та я все […]
Як мені вам про все розказати? Не знаю я, навіть, із чого почати… Розпочну я, напевне, із цінного часу, Що рікою пливе для кожного “класу”. Мову веду про клас соціальний, Що ділить людей і цілком “реальний”. Високий ми клас, а чи середній, Низький чи вже, зовсім, злиденний, Проте, найдорожчим для […]
У маленької Оленки сонечко у жменьці. Міцно так його тримає, щоб віддати неньці. Візьми, нене, сонечко з моєї долонечки. Візьми й пригорни подарунок від донечки. Нехай зігріває всю нашу родину. Нехай супроводить у добру годину. Матуся прийняла безцінний дарунок. Послала Оленці свій ніжний цілунок. Оленка не втерлась, лише посміхнулась. […]
Якщо не любиш – не цілуй! І марно не даруй надії Для тебе – гра, забава, жарт Для когось – вона більше мрії. Якщо не любиш – не бреши! Не вводь себе й її в оману Для тебе все пройде, мине А їй залишиш в серці рану. Якщо не любиш […]
Його зірок вона не рахувала В його очах не тьмарилась блакить Вона його усе життя чекала, Щоб в пам‘яті закарбувати мить. Усі казали – губи як кислиці Але для неї його губи – рай Нехай говорять, то усе дрібниці Усе пусте, і хай собі… нехай. Усі казали – сором так […]
І день за днем, за сходом захід, В кімнаті знову відгук вулиць. У склі вітрин, сірі силуети, Немов з минулого вернулись. І всі ці лиця є знайомі, У посмішці у погляді в словах. Серед все заповняючого шуму, Тиша їх найбільший страх. Крики їхні не почути, Бо прагнем вірити очам. В […]
Доповна випивши чорної води, По щоках стікали чорні сльози. Вам не зрозуміти причину моєї журби, Не зрозуміти, чому в душі постійно грози. Пряма моя завжди іде униз, І прірву там завжди шукає. Ніхто не викрикне «Спинись», Не прошепотить «кохаю». Ім’я моє роки зітруть, Земля засипле «дім». Всі житимуть як і […]
I Зрада Холод пробирав до кісток. Зима цьогоріч видалась напрочуд суворою: дихала пекучим холодом, кам’янила усе живе й не випускала нікого з хат без особливої на те потреби. Поземки тягли сніги по землі, а віконниці здригалися від нічних завійних лютувань. Світ занімів від розлюченої стуготи й притих в очікуванні тепла… […]
Яка різниця- хто куди пішов? Яка біда- хто на чиєму боці? “Любити всіх” -цей меседж ” не зайшов”, Бо річ не в нім, а як дивитись в очі? Яка бентега – догодити всім? Яка підлота – вкотре обтиратись? І скільки тих, хто перейде наш дім, І на скількох ще треба […]
«Образки долі» Рисунок перший Старий візниця дрімав на своєму фіякрі в осінній передранішній тиші. Йому хотілося кави ( його дружина варить таку смачну, з корицею) і притулитись до теплої грубки : осінь була чудова, та ранкові тумани наганяли вологости і дрижаків. Тремтів усім тілом, проте, мав тут бути. Мусів відвезти […]
Яке чергове і страшне закляття Наклали невідомі чаклуни На світ, що прагне єдності й завзяття, Щоб справдилися кращі мрії й сни? Світ став для Вас занадто метушливим? Губилися в потоках цифр і букв? Хотілось усамітнитись й відчути Холодність розуму й помірний серця стук… Нажаханими легше керувати, Роз’єднаними в купки за […]
Ось і настала розв’язка;- Ведуть на страту Віллі: -Який(скажіть,будь ласка) Сьогодні день неділі?.. -Понеділок.А щоб тобі (Охоронець лається)… -Ну,нічогісінько собі… Тиждень починається!
Запитав у кума кум Наум: -Чому сусід ваш розкошує? І відповів Христофор-кум: -Тому що…доказів бракує…