Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Вона називала це снігом –
Маленькі крупинки,що падали з неба
А він говорив: “так не треба”
Вважав це все лихом.
І все їм було не те
І ночі здавалися білими
Із вьОго були лиш сльози спілими
У кожного своє святе.
Винних шукати пізно чи ні?
Та просто немає вже сенсу
То мабуть відповідність декаденству
А може й війні…
Україно! В чім твоя провина? В тім, що ти не впала на коліна? В тім, що не скорилась, Не схилилась? В тім, […]
В лузі біля річки навесні Їхав красень на чорному коні Свою долю красень той шукав Бог дівчину молоду й послав… Шла дівчина […]
– Нет, не бывает свято место пусто – скорей из душ гоните негатив!.. Но как же нам непросто часто густо там поселить […]
Очей твоїх море смарагдове, Волосся, мов шовк-оксамит. О!Скільки в душі моїй радості, Коли на плечі тихо спиш. Боюся я та й ворухнутися, […]
