Для голосування необхідно авторизуватись

Квітка-ворожея (пісня)

В лузі біля річки навесні
Їхав красень на чорному коні
Свою долю красень той шукав
Бог дівчину молоду й послав…
Шла дівчина боса по траві
Проводжав він поглядом її
Красень той тоді ще і не знав,
Що дівчину в себе закохав,
А дівчина думи думала
Квітку ворожею зірвала:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, кохає,кохає він мене!!!!

Вранці русу косу заплела
І у луг до річки знов пішла
Бо наснився красень у ночі
Тільки вже на білому коні!
Знову переплутались думки:
Чи кохає він чи навпаки?
Ворожею квітку зірвала
Знає долю дівчини вона:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, не кохає, до серця пригорне, до серця пригорне він мене!!!,

Вдалечінь поглянула вона
Побачила красеня й коня
Йшов назустріч гарний й молодий
І радів, що знов її зустрів!!!
На руки красуню підхопив
На білого коня посадив!
До серденька свого пригортав,що кохає пошепки казав,
А дівчина квіточку взяла і востаннє в неї спитала:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, не кохає, до серця пригорне,
Кохає, не кохає,заміж візьме,заміж візьме він мене!!!!

 

4

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Лана Никонова

54
Коментарі: 0Публікації: 16Реєстрація: 16-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 07.09.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій