Як пояснити можна це душі, Що не завжди буває так, як хочеш? Ну як знайти до неї тут ключі? Переконати вряд,колись чи зможеш. Вона така проста, тендітна, ніжна, Довірлива і вірить у добро. Можливо, часом бува грішна, Не вірить, що в житті бува всього. Наткнеться на камінне колись серце, Поплаче […]
Daily Archives: 16.05.2020
20 posts
В сузір’ї Ні-риба-ні-м’ясо, що ніч на горгошах несе, на нитку стираються ляси в розмовах про те, і про се. На троні сидить Неподобство, життя – анітрохи не мед, а винні – сузір’я Неробства і купа поганих прикмет.
Я не лоза, щоб гнутись під усіх, І не цукерка, щоб до смаку бути. Я не сприймаю істеричний сміх, Не п’ю зі слів улесної отрути. Я не зігнусь під ваш отой «стандарт», Бо Бог зробив мене стійкою в світі. У мене в серці зашкарублий гарт, У мене там – молитва […]
Посеред міста пара зупинилась, І раптом серце холодок пройняв, Сказав : «Привіт, а ти таки змінилась До невпізнаваності.» ( Але ти ж впізнав?) Розмова ні про що собі точилась, Душа закрита на засув, на клин. «Давно не бачились, я радий, що зустрілись», (Два роки, місяць, день і шість годин). Не […]
Якщо можна, мені еспресо, Днів погожих і трохи гро́шей. Мандрувати, щоб менше стресів, Друзів більше в житті хороших. Шоколаду та гарну фігурку, Щоб робила я менше хиби, Ще, як можна, хотіла б курку Запечену. А, може, рибу? Кожен ранок вдихати щастя, Коли поряд коханий-любий. Серце доньці відкрити навстіж, Щоби знала, […]
Ти не самотня! Чуєш – не самотня! Хоча в очах твоїх кишить безодня, Хоч в серці біль і шрами від образи, І тягарем від зради душать спазми. Ти не самотня. Так буває в долі, Що хтось із двох захоче більше волі, Комусь комфорт і затишок безцінні, Й не має значення, […]
Юначе, ми ніяк не пара з вами, Я вам казала це ще так давно. Бо по роках я вам годжуся в «мами», Ми у реальності, ми зовсім не в кіно! Для чого вам мої п’янкі цілунки, Мій погляд, що роками збагатів? У нас життєві різні візерунки, І кожен з нас […]
Хочеш,я дам пораду? Просто скажу, між іншим… Щоб дати в світі раду Не догоджай ти іншим. Всім і так не вгодити, Кожен мріє по-своєму, Як і куди ходити Стежкою поміж сувоями. Ти виглядатимеш дурно Між своїми порадами, Тільки не смій падати Там, де битимуть градами… Тільки не смій плакати, Як […]
. . РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 7 . .Спілкувалася – дружила я зі своїми рідними кровиночками, а в моїй уяві поставали яскраві картини із безтурботного і прекрасного життя своїх дітей, по-справжньому щасливі миті – миттєвості дитячих радощів у мирному безхмарному дитинстві, яке […]
. . УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНОЧКА МОЯ . .Ось вони, справжні славні українці! Найрідніші, наймиліші, найдорожчі українці – кровиночки – внуки мої В’ЯЧЕСЛАВКО, СОФІЙКА, САШКО! . .Юні – юні, щирі українці, які чудово розуміють, знають, усвідомлюють, що рідна УКРАЇНА – найвеличніша […]
Давай згуби мій розум і перлами покрий волосся І запускай в нього руки так як любиш ти Увімкни на всю потужність безголосся І твори любов нам так треба її знайти Серед сотень чорних білих і рожевих ліній Де вона лишала свої невидимі заплутані сліди Ми холодними серцями зігріємо жовтневий іній […]
Вона називала це снігом – Маленькі крупинки,що падали з неба А він говорив: “так не треба” Вважав це все лихом. І все їм було не те І ночі здавалися білими Із вьОго були лиш сльози спілими У кожного своє святе. Винних шукати пізно чи ні? Та просто немає вже сенсу […]
Вона називала це снігом – Маленькі крупинки,що падали з неба А він говорив: “так не треба” Вважав це все лихом. І все їм було не те І ночі здавалися білими Із вьОго були лиш сльози спілими У кожного своє святе. Винних шукати пізно чи ні? Та просто немає вже сенсу […]
Думай як знаєш Але я маю право, чуєш, маю право Анексувати тебе в своє життя Екзальтованим бажанням обіймати І змушувати дивитись на руки. Ти кожного разу будеш сидіти І втратиш здатність думати, Але не про швидкість її кроків Будеш постійно переходити на особисте Потім губитись серед родинок на її тілі […]
Я жінка тому не приписуйте мені ролі Я можу зіграти їх достойно й по волі Але в час коли захочу цього сама І аж ніяк коли прилине заохочень Ваших тьма Я жінка і не від того що народилась нею Я не буду страждати чи клювати печінку Прометею Я захотіла бути […]
Її благання, її прохання німі Самотня пустка і ночі подих – одна Панують тільки порожніх вулиць вогні І тихо скимлить уже забути вина Коли пробудить весна нарешті від снів Чи повертати нам усі є куди? Чи не зустрінуть свої куточки чужі? Весна минає. Кого покличе сюди? Та пустка вулиць колише […]
Живем, здається, по Шекспіру: На сцені світу граєм роль… Слова приймаємо на віру, Не взявши дійсність під контроль… Врослися маски вже в обличчя І спить запилена душа… Таврує розум нам сторіччя І шрами вміло прикраша… Снуєм в ілюзії свободи, Де інші думають за нас… Пливем за течією моди І на […]
Стурбованим порухом здійметься, Присяде на стомлені плечі, Промінням замріяним міниться Зігрітий у затишку вечір. У ковдрі примоститься з книжкою Розбавлена кавою тиша. Старою віконною шибкою Симфонію злива напише. Підточена спомином впевненість Зупинить невпинний плин часу, Замре до зубовного скреготу, Плекаючи зустрічі наші. На стінах суцільна історія, Де кожна світлина окремо […]