Твій сміх бринить дзвіночками конвалій,
А пісня ллється весняним струмком.
Єдиного лише в житті кохаю,
Воно квітує, сповнене добром.
Мов польові волошки – сині очі,
Сонечком сяє усмішка твоя,
В міцних обіймах я втонути хочу,
Неначе в морі ніжності й тепла.
Пестять так лагідно шорсткі твої долоні
Кучері, що русявими були,
А нині вони трішки з сивиною,
Та обіцяєш увесь вік любить.
Для мене прихилити небо ладен
І ясну зірку звідтіля дістать,
Леліять й берегти, немов троянду,
Як ти, такого в світі більш нема,
Щоби кохав мене аж до нестями,
Моєму щастю й успіхам радів.
Горнусь до тебе ластів”ям, коханий
І моє серце віддане тобі.
2017 р.

