Писати про Важливе ми не будем,
Нехай тонкий зв’язок існує поміж нас…
Ми краще ніжно один одного розбудим
Від сну, в якім тривали довгий час…
І сонця промінь, що торкнеться вранці
Мене відчує і тебе також…
Духмяна кава й сирники в сметанці…
Тонкі моменти Щастя, ти їх множ!
Помножимо на нуль усі проблеми,
Що марнотою тяготять людей,
Скасуємо життєві теореми,
Наповнені безглуздістю ідей.
І ось тоді напишем про Важливе,
Що народилося і хоче жить.
Його обіймуть дуже бережливо
Дві пари рук, щоб раптом не розбить.
