Daily Archives: 04.07.2020
13 posts
Як тільки закінчувалася зима, починалися перші дощі, ми з братом «провідували» дубові бочки, які стояли в місцях, куди з даху стікала вода (по осені в ті бочки складали огірки, помідори, кавуни). Нишком брали у тата в сараї насоси, якими накачували камери велосипеда, набирали з тих бочок воду і бризкалися. Ну, […]
Перші дні в гуртожитку були насичені знайомствами. Дуже багато інформації, ми ходили з кімнати в кімнату; приходили до нас, спілкувалися, пригощали один одного чим було. Якось вирішили влаштувати дискотеку в себе на поверсі. Чого нам чекати, коли хтось нам дозволить? Зібралися в 225 кімнаті (напроти нашої 228-ої), включили магнітофон на […]
. . КРАСА, ДАРОВАНА ПРИРОДОЮ… . .Замайоріли – засвітилися яскравими жовтими кольорами у моєму барвистому квітнику величні сонячні квіти – чарівні рудбекії, які заполонили неждано- негадано всеньке заквітчане подвір’я. То тут, то там виринули розкішні зелені кошики – суцвіття з витонченими жовтими квітами із коричневою серединкою, які […]
Сьогодні Івана Купала, свято дівочої долі… Красиве свято, сповнене магії і краси. Краси жіночої. Саме сьогодні я пропоную заглянути вглиб себе. Свято ми відзначаємо, але разом із цим не покидає відчуття, що ми втрачаємо свої духовні орієнтири. У нас в Україні бути жінкою, означає бути мужичкою. Зараз би опамятатися, виховувати […]
Небо бесконечное.. Тучи сгущаются. Твои глаза – авария! Сплавлены провода. Ощущение телепатии – это навсегда. Твои слова – вера моя. Так может быть только с тобой, Когда чувствую сильную руку своей рукой Мне не страшно, и нет сомнений: Наш тандем без лишних телодвижений. Секунду назад была я на дне, Теперь […]
Утро… Заблудилось солнце в соснах… Заяц спешит, через дорогу – в два прыжка. Лиса не успела… Прилегла у дороги. Навсегда… Солнце. Листьев молодых блики… Дорога. Тревога… Жить! Когда? 7.27. 19.05.2020
Із вдячністю приймаю кожен день. Ніщо мене не зіб’є із дороги, Якою крокуватиму щодень, Писати вірші, чи співатиму пісень, Допоки будуть йти, або плестися, ноги. Триматися за сонце, чи росу, Купатися у хвилях прохолодних, В спекотний день чекати на грозу, В дощу краплині бачити красу, Твоїх торкатись вуст, затримав подих..
Вітер віє щось шепоче Зупинятися не хоче, Дуже швидко відлітає, Говорити не встигає. Хвилі також не мовчать Без перерви гомонять. Неможливо розібрати Про що хочуть розказати, Бо говорять всі одразу Не розчула їх ні разу! Чайка в небі щось кричала, Її мови я не знала. Та від цього не журба! […]
Я знов живу! І хочеться літати, І відчувати унісон сердець. Рожеві квіти, і чебрець, і м’яту Посаджу в своїм серці накінець. Із вдячністю пробачу давню зраду, Що сильною зробила мене враз… Я знов живу і хочеться літати! І Богу дякувати безліч-безліч раз! І зовсім неважливі час і простір, Коли навколо […]
Писати про Важливе ми не будем, Нехай тонкий зв’язок існує поміж нас… Ми краще ніжно один одного розбудим Від сну, в якім тривали довгий час… І сонця промінь, що торкнеться вранці Мене відчує і тебе також… Духмяна кава й сирники в сметанці… Тонкі моменти Щастя, ти їх множ! Помножимо на […]