Як тут не ревіти, не кричать, не плакать.

Коли коханий серцю чоловік,

Одягне форму й зброю візьме рано,

Хоч у його руках вона тремтить.

Як тут не кричати, сумувати гірко.

Коли він в поле рано йде,

Де кров лилась, де рвались рани, де “відбирали”душі,

Де є важлива кожна мить.

А він подзвонить, скаже – все в порядку.

Я рано сонце так красиво зустрічав,

І посмішка мені твоя згадалась гарна,

І снилась ти мені, хоч я й не спав.

Як тут заснеш коли думками я з тобою.

Коли я майже відчуваю подих твій,

Тут все спокійно скаже він а серце твоє відчуває правду,

І чує кулів свист, хоч скаже вітер він.

Аж чуєш ти як голос помінявся різко.

Як важко дихає, як хтось кричить що ворог близько,

І когось з друзів вбили,

І йому треба бігти, рятувати мить.

Автор публікації

Офлайн 4 роки

Міа Мотрук

24

Коментарі: 0Публікації: 9Реєстрація: 17-08-2020