Остання наша осінь разом.
Останні дні, останні почуття.
Не згадую про тебе… Інколи лиш… Часом…
Немає більше цьому вороття!
І листопад вже смуток закликає,
Туман і холод зазирають скрізь.
Останнє листя тихо опадає,
Дерева мокрі від осінніх сліз.
А лютий вітер у душі панує,
Бо бач, у нього зовсім справ нема.
І спогади про тебе він руйнує.
Все решту заморозила зима.
Остання осінь? Ні, ще не остання.
Багато осеней в майбутньому у нас.
Остання осінь нашого кохання…
Неначе кораблям, розходитися час.