Для голосування необхідно авторизуватись

Ряст топчу я недарма

Туманом сивим сни лягли рожеві
На кучеряві коси і чоло.
Життєва осінь кличе вже до себе,
А молодості як і не було.

І де літа поділись мої юні?
Кудись помчали щастя доганять.
Співають про кохання серця струни
Так ніжно-ніжно на мажорний лад.

Бо ж недарма на світі ряст я топчу,
Скільки їх іще лиш знає Бог.
Я залишу по собі вірші-сповідь,
Читаючи, мене згадали щоб.

2016 р.

4

Автор публікації

Офлайн 42 хв.

neonila

1 780
Коментарі: 0Публікації: 518Реєстрація: 06-04-2020

Золоте перо

Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Срібне перо

Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій