Не спиться, серед ночі
думки, немов гадюки,
мій мозок обвива…
І серденько втомилося,
вже спати давно хоче…
Але тривога нудить,
Душа болить і котиться сльоза…
Чи є любов, що так бентежить?
Чом смуток впав, немов камінний хрест?
А щастя? Де воно? Таке безмежне…
Де поцілунок долі? Де вдача, і який сюжет?
Не спиться… Примружу трішки очі…
Лиш вітерець з вікна… і тиша навкруги…
Чекатиму на ранок, він мудріший ночі,
А ви, думки, подалі йдіть від мене назавжди…
думки, немов гадюки,
мій мозок обвива…
І серденько втомилося,
вже спати давно хоче…
Але тривога нудить,
Душа болить і котиться сльоза…
Чи є любов, що так бентежить?
Чом смуток впав, немов камінний хрест?
А щастя? Де воно? Таке безмежне…
Де поцілунок долі? Де вдача, і який сюжет?
Не спиться… Примружу трішки очі…
Лиш вітерець з вікна… і тиша навкруги…
Чекатиму на ранок, він мудріший ночі,
А ви, думки, подалі йдіть від мене назавжди…