Поезія Поетична мініатюра Мой родной Эдем автор Марина Саєнко|Опубліковано 19.08.2020 Мой родной ЭДЕМ Хочу домой, в свою постель… Я путешествовать устала! Пусть будет новый тихий день, Без суеты автовокзалов! И поцелует детвора, Которая меня заждалась! И с городскою суетой, На время снова распрощалась! Уютный вечер у ТV. И ароматный чай на кухне, И электронное «Love», И мои комнатные туфли. Обнимет дом, такой родной, Обоев мягкие оттенки… Эдем мой, мир мой золотой, А не чужих квартир застенки. Но в город я вернусь опять, И мысленно я помнить буду, И дорогие голоса , и Эти маленьких два чуда. Нас тянет каждого туда, Где нам всегда без лести рады. Луна светла там и тепла, И быт там – лёгкая услада! 4 Автор публікації Офлайн 5 років Марина Саєнко 84 Я не хотіла бути поетесою, Але стою ось зараз перед вами... Коментарі: 12Публікації: 29Реєстрація: 17-08-2020 Небайдужий читач Достижение получено 23.08.2020 Титул: Небайдужий читач Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій Бронзове перо Достижение получено 17.08.2020 Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Опубліковано 03.08.2019 ЩЕМЛИВА НІЖНІСТЬ В СЕРЦІ ДО УБОГИХ Озерна свіжість біля верб розлогих, Церков далеких в небо гострий зліт… Щемлива ніжність в серці до убогих – Це та любов, яка […] 4
Опубліковано 23.11.2021 Моє життя 1 Коментар Коли почую останній день Лишився вже мені, Тоді згадаю я тепер Моменти радісні й сумні. Коли на небі я зорею Упавши мрією […] 3
Опубліковано 09.09.2025 У вересень кульбабка заблукала А вересневої пори Був день спекотний, наче влітку. Дивлюся – щось в траві “горить”, Впізнала я весняну квітку, Яка до вересня прийшла […] 1