Мар’яна на всіх парах вилетіла з під’їзду і рвонула на проїжджу частину, адже у неї була лише година, щоб дістатись до видавництва для підписання важливого контракту. Помітивши потрібний номер маршрутки, вона прибавила швидкості, намагаючись проскочити проїжджу частину на червоне світло, та сталось так, що за мить вже лежала на розпеченому […]
Daily Archives: 19.08.2020
72 posts
Я за шторой разлуки стою, И весну с другой провожаю, Не скажу что её, полюблю, Ведь не верят изгоям из рая, Вам прощанья, свобода к лицу, Мне же стать пилигримом судилось, Не раскаетесь вы на краю, Королева абсурдного грима, Раздарю я все чувства свои, Вот и сбудется чьё-то пророчество, Если […]
Було собі невеличке містечко ― Тримбітія. Знаходилося воно на річці Олимке, що біля Шумного лісу. Воно було досить відоме у своїй країні ― Ниртонії, завдяки рибацтву і знанням знахарів. Але ось, одного дня, в місті зникли усі аптеки, лікарні і знахарі. Це стало справжнім горем не лише для Тримбітії, а […]
Повітря наповнене, нібито джемом, Таке ж солодко-тягуче… приторне. Насичене запахом яблук з Едему З трояндовим шлейфом – вичурне. І пахне вже майже осіннім димом З степовим полИном змішаним. Айстрами, чорнобривцями й тмином Серпневий коктейль замІшаний. МіцнИй… з кубиком льоду і лаймом П’янить та наповнює пристрастю. Загострює всі відчуття аж до […]
lilohehka Всі сильні люди – завжди сміливі. А власні думки – завжди вбивають. Що кажуть про мене це не важливо. Важливо лиш те, що в той час відчувають. Що перше з’їдає любов – це мізки. Та так віртуозно що й не помічаєм. А злість і образи на нерви тиснуть. Тримати […]
lilohehka Ти знаєш, Я пройшла все те що й ти. Та не здалась,не стала стервом. Ішла крізь терни до мети. Безжально оголяла нерви. Ти знаєш, Кожен раз втрачала віру у любов. Воспламеняючи її як Фенікс. Ішла крізь осуд і ненависть, знов Обкутуючи серце об колючі терні. Ти знаєш, Втрачала віру […]
Я снігом зимовим,чи листям осіннім постукаю тихо в вікно. Ти радо зустрінеш і ніжно промовиш: – кохана,як довго тебе не було. Ти будеш коханим,я буду жадана. І тихо,без слів, зрозумієм усе. А ніч нас накриє знов сірим туманом. І так ми, поволі, в день новий війдем. Снігом зимовим чи листям […]
А довірять сьогодні -гірше ніж палить! Слова у сьогоденні,то порожні звуки. А все що обіцялось те згорить за мить. Навзаєм за любов ти маєш лиш розлуки. І у тих людях яких знаєш ти. Сидить ще не одна людина. Це може бути Янгол або поріддя сатани. І щоб це зрозуміти минає […]
Ти живеш в будиночку зі скла. Кожен крок в якому – людський осуд. І якщо,для когось ти жива. То для себе ти померла зовсім. Ти живеш в будинку з задзеркалля. У якому все життя – то фарс. Знову крок і знову у провалля. Що скажи,це далі тобі дасть? Ти живеш […]
Элегия жизни Я так устала, ходила по дому, Слушала Грига, листала альбомы, Пела по нотам, мечтала, вздыхала, Думала: как человеку надо так мало. Тихая пристань, гладь голубая, Небо: от края до самого края, Милые лики, тёплое слово, Чтобы родные: живы и здоровы. Трель соловья за окном молодая, Розы […]
Тікай від себе, падай, підіймайсь. Міняй себе або міняй маршрути. Якщо злітаєш, то лети увись, Або не скигли, якщо тягнеш пута. Гортай життя, записуй у словник Нові емоції, думки, нові тривоги. Шукай стежки під сонцем своїх мрій, Минай чужих очікувань дороги. Рахуй зірки, перераховуй кроки Від точки А до фінішу […]
Можна згубити ключі від дому Можна згубити ключі до серця Можна руками збирати воду Можна – мушлі в дитяче відерце Можна летіти, а можна падати Можна гребти проти вітру чи течії Можна любити дурні історії І говорити розумні речі Можна шукати, можна знаходити Можна тішить себе дарунками Можна не спати […]
Перелік дат – як переліт пташиний Від осені рахунок до весни. І кава зранку, дощ посеред ночі, Знайомі сни ідуть у записник. Всі помилки життя фіксує чітко, А перемоги – змазаним рядком Акцент чомусь на календарні будні, І вихідні як подих – поміж ком.
І в тихім сні я заблукаю знову. Сліди мої збере в намисто ніч. Сховає в скриню на найближче свято, Прикриє світлом великодніх свіч.
Прикипівши до слухавки я стараюсь навіть дихати тихо. Тільки мирно поскрипує ручка. Намагаюся встигнути записати все. Мій співрозмовник на тому боці дуже хвилюється і явно відчуває себе не комфортно. Та все ж таки вперто доводить розповідь до кінця… Подруга попередила про цей дзвінок. Не всім ми воліємо ділитися. Боїмося насмішки […]
Ліс захисник Радомишля. Його годувальник. Він стоїть за нас стіною вже не одне тисячоліття. Наші предки вміли з ним домовлятися, а ми… Ми просто живемо,користуємось, сприймаємо як належне. Але чи все ми знаємо про наш ліс? Чи зі всіма його мешканцями ми знайомі? Можливо за цими зеленими, оповитими сизою димкою, […]
“І виросла на могилі осика заклята. Отам відьма похована. Хрестіться, дівчата”Т. Г. Шевченко “Відьма” Моя прапрабабуся Якилина була знахаркою. Знала вона трави, лікувала багатьох, часто її на допомогу кликали й монахи Києво-Печерської лаври. Дідусь розповідав що в селі її назилвали” Белая Колдунья”.. Та вона не єдина була в нашому роду.. […]