Поетична мініатюра
101 posts
Я сонечком до тебе посміхнусь. Лишень здається, ніби ми далеко. Ні долі, ні печалі не здаюсь, Хоч іноді бува нелегко. Уже давно минулось, що було, Забулось те, що більше не важливо. А сонце в серці ще не відцвіло, Тому що я завжди Щаслива.
Найважливіше серцю – то сім’я… Не завжди просто, але так прекрасно. Є ти на світі. Є на світі я. І наше щастя.
Нехай вас Бог благословить! Нехай гараздів стане більше! Хай Птаха Щастя прилетить І вже ніколи не полишить.
Где-то далеко в доме при свечах сидит мать с ребенком – мальчиком лет пяти. Он шепчет тихо: «Ангел, где же ты? Папу мне верни». А в городе молодая женщина Ангела благодарит: «Спасибо за спасение. Дорогу я переходила, дочь несла и башмачок малышки уронила. Хотела наклониться, не смогла. Шагнула я вперед, […]
