Вночі у кімнаті блукав терпкий запах,
а ми обіймались так ніжно тоді.
Здається що в казку чиюсь ти потрапив,
Тоді, поруч з нею , весь час ти провів.
Вночі вся кімната здавалась не тою
та все ж вона наша була….
А я відчувала, жила я тобою
Ти знаєш,я теж у тій казці була.
Вночі ми згорали в обіймах любові.
Спітнілий і терпкий знов запах блукав…
Я знов доторкнулась долоні м*якої.
І ти в моїх ласках притулку шукав.
Вночі…і на ранок, а потім і вдень
В кімнаті блукали кохання слова.
Вночі проспівав нам хтось тисяч пісень
Про це потім, згодом, сказали й тіла.
(1.11.02)