Ти дивишся так сонячно і лагідно
У сукні пломеніючий трояндовій.
Із присмаком легким плодово-ягідним,
У аурі магічній і лавандовій.
Твій рух як змах крила і розсип променів,
А погляд зігріває у хурделицю.
До тебе шлях по квітах жовтих соняхів
Пухнастими хмарками м’яко стелиться.
Ти мрія… Та, що кожен день збувається,
В очах твоїх ні смутку, ні буденності.
Що раз думки до тебе повертаються,
Стираючи сум’яття і смиренності.
І можна задихнутись насолодою,
І втратять речі всі відомі значення,
Коли милуюсь я твоєю вродою,
Що янголами білими освячена.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 4Реєстрація: 04-09-2020
