Для голосування необхідно авторизуватись

СПОВІДЬ ВОДІЯ ТРАМВАЮ

 

                   

                         1

Водій трамваю втомленим голосом

Мені розповідала про своє життя

 І цей голос здавався зламаним колосом

 І щиро закликав до каяття…

 

                        2

 

Мені говорила водій трамваю

Такі бентежні та людяні слова  :

 « Я дуже дитину свою кохаю,

Що від любові паморочиться голова»…

                          

                              3

«Моя дитина – це плід живого гріха,

Котра народжена від одруженого чоловіка»…

І ця дивна жінка була несподівано така,

Немов це відкрита і вічна книга…

 

                                    4

У кожному слові звучала сповідь

І каяття давніх таки гріхів,

Немов весняна, безмежна повінь

Трощила малюнок блакитних снігів…

 

                                    5

 

Забута зустріч сьогодні воскресла

Спогадом давнім у просторі вірша,

Немов я побачив прозорі джерела,

Де сяяла сонцем людська душа…

 

                                     ***

1973-2020 роки.

Київ. Борщагівка. Воскресенка. 5-6 вересня 2020 року.

4

Автор публікації

Офлайн 17 години

Кучеренко Валерій

170

Поет, драматург, художник, журналіст, мистецтвознавець, письменник, автор книги поезій-апокрифів "ГОЛГОФА ",
(Київ-2013), публікацій, картин, книг (історія України, філософія, архітектура, образотворче мистецтво).

Коментарі: 41Публікації: 102Реєстрація: 31-08-2020

Золоте перо

Достижение получено 28.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.09.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій