Daily Archives: 06.09.2020
22 posts
Мій ніжний янголе, привіт, Я за тобою так сумую. Ти залишив у серці слід, Та більше я тебе не чую. Не бачу сонячних очей І шелест крил не відчуваю. Немов ти світ покинув цей, Немов любов твою втрачаю. Мій ніжний янголе, поглянь, Що робить те твоє мовчання. Скажи хоч слово… […]
Ти дивишся так сонячно і лагідно У сукні пломеніючий трояндовій. Із присмаком легким плодово-ягідним, У аурі магічній і лавандовій. Твій рух як змах крила і розсип променів, А погляд зігріває у хурделицю. До тебе шлях по квітах жовтих соняхів Пухнастими хмарками м’яко стелиться. Ти мрія… Та, що кожен день збувається, […]
1 Водій трамваю втомленим голосом Мені розповідала про своє життя І цей голос здавався зламаним колосом І щиро закликав до каяття… 2 Мені говорила водій трамваю Такі бентежні та людяні слова : « Я дуже дитину свою кохаю, Що від любові паморочиться голова»… […]
А ти не мовчи, коли тобі хамлять. Навіть, якщо хамлять так переконливо, що ти поневолі починаєш вірити у свою нікчемність. Бо потім ти візьмеш і щиро пожалкуєш, що не дала гідної відсічі. Виглядає це приблизно так: ти, отетерівши від несподіваного, нічим невиправданого нападу хама, культурно промовчала, а вже дома, а […]
Ему нравится дождь, и пусть все обижаются, На закрытом лице, не видно тоски, И какие-то люди к нему обращаются, Он не слышит давно, в его сердце тески, Он приходит туда, где гуляют сомнения, И не дружит с прошедшим куда-то добром, И за площадь его только мысли сражаются, За те строчки […]
Я видалю тебе з друзів і номер забуду твій, Не ображайся тільки, так буде краще, вір. Я вирву тебе із серця і витру із майбуття, Лише на це, можливо, я витрачу все життя. У тебе все буде добре, і знаю, лише колись Згадаєш мої ти очі, що скажуть тобі – […]
Я все тобі казала, що люблю, А ти лиш опирався і не вірив. Використовував стратегію свою – Думками почуття все мірив. Згорала довгі оберти годин Я у вогні непізнаних цілунків. Шукала я незвіданих вершин, Обіймів чар і заборони трунків. Я вже твоя, хоч ти так не хотів, І ти вже […]
Остановись, прошу, моё ты время! Я стала дни считать, как никогда… Хочу пожить,- и чтоб вся жизнь – не бремя, Не нужно мне, чтоб снова молода… Хотя, конечно, жаль, здоровье было, А вот ума, по-моему, не факт. Теперь же ум есть, а здоровье сплыло,- Ну что поделать,- жизнь ведь – […]
Я желаю всем волшебной осени, Удивительно-тёплых дней… Пусть исполнится всё, что просите. Иль отыщется поскорей!.. Так хочу я для всех много радости, Счастья, веры, надежды, любви… Чтоб забыли свои Вы усталости, Оторвались от тёплой софы!.. Верю я в волшебство тёплой осени, Когда золотом сыплет листва… Когда небо в лёгкой просине… […]
1 Моє життя, мов білий мармур Лежить віками на білому столі І раптом Голос Твій, Святая Правда Упав з небес на мармур білий … 2 Покрився мармур кольором зорі, Прозорою блакиттю небесного склепіння І Голос твій сказав мені […]
” РАЗДЕЛИ СО МНОЙ СУДЬБУ” ГЛАВА 1. Она проснулась, но глаза не открыла ей хотелось ещё хоть на мгновения продлить ту яркую осень во сне запомнить все её яркие краски, в которых ещё были цветы и зелень лето. На её лице сияла красивая мечтательная улыбка а сердце наполнялось радостью и […]
Гриць з Семеном сумували Та печаль їх відійшла, Бо ідея — цирк створити В їхні голови прийшла. Жонглювати не уміють І ніхто не акробат Тож завзято розпочали Порося дресирувать. З клітки вивели на волю — Небо синє, світлий день: “Перестрибни, поросятко Через палицю лишень.” Порося хвостом крутнуло — Щира радість […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/po-vodu-po-vodychenku/ Брюнетки-блондинки, такі тут деревинки, вербочки і кленочки біля алей зростуть, їх вдалині чекають, а Мавка заспіває? Як Лукаш на сопілці їй стане гарно грать. Продовження: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/oj-kupala-gillya-u-vodi-verba/ 23.07.2020-6.09.2020Світлина автора.Парк імені Т.Г.Шевченка:Івано-Франківськ.
Мэри Поппинс улетала, в небе ножками болтала и летела над Днепром с раскрытым зонтом. Зонт по воздуху уносит, держит зонт, его не бросит: страшно высоко летать, тучи носом доставать. У высоких в небе туч пролетит, завидев луч, если Киев захотеть, даже можно вверх взлететь. Если Поппинс подразнить […]
Крапку іще не поставила, кома зависла між пальцями, Голка застрягла між п’яльцями. Крові нема. Крапля чорнила розлилася і розтопилась у безгомін, Слово застигло у осені. Буде зима. Кольору синьої мутності сутінь шепочеться в мороці, Котиться хвиля за хвилею. Знову німа.
Привид дитинства… Останній стовбур каштана. Останній, а далі пеньки. Щемить — відкривається рана, Дитинство уже не знайти Немає давненько подвір’я І слід від паркану простиг. Байдуже сіда надвечір’я, На вкритий травою поріг. Мереживо тріщин на стінах І діри неначе роти. Бур”ян тут доріс… за коліно — Ознаки навкруг пустоти. Лиш […]
В какую сторону идти? Направо или налево? Каждый столкнулся на пути, Когда дошел он до предела. Правый путь успех предзнаменует, Но поначалу человек рискует, В ущерб себе он по пути этому идёт, Лишь потом честь приобретён. Вот левый путь ничего не обещает, Но и ничего с тебя и не взимает. […]