Уявімо — до нас не було тут нічого й нікого,
Не страждали, не маялися каяттям,
Не терпіли знущань, не робили ніколи дурного,
Не втрачали, не вірили передчуттям.
Не жахались чужих, бо навколо не було чужинців,
Не сміялись із жартів — їх теж не було,
Не тремтіли серця, не тримали секретів у скриньці,
Не боялись, не знали, яке воно — зло.
Уявімо — ми все ж таки тут, посеред океану
Божевільних людей, що їх носить Земля,
Що живуть лише мить, але вірять обману
Про довічне життя від нуля до нуля.
Думок на тему “Уявімо”
цікаво