Ця музика дивна – звідки?
Здається, ніби з повітря…
Здається, дерева так грають віттям…
Чи, може, бруньки, ледь розкрившись, співають?
Чи ноти метеликами кружляють?
Та ні, це не феї чарівні танцюють –
Це пальці над клавішами літають!
Вони трохи змерзли, але вони грають.
А маг-музикант у вечірньому парку
Дарує не мелодію – дарує казку.
Звуки із серця – мов пташки з клітки…
Так, ця музика дивна – звідти!
©Марина Губарець
Написано під враженням концерту Ярослава Олійника у парку Шевченка
2 коментарі “Ця музика дивна”
гарно
Чудовий вірш. Оригінальний стиль вірша нагадує прозорі барви акварелі, що надзвичайно посилює поетичну пластику образів, де звучиить музика Людської Душі.