“Небо”
О небо! Не вже я кріпак?
Тобі я лиш мушу служити
О небо скажи хіба так?
Хотів я життя це прожити…
Без неї і зорі ясні.
Чорніші, смоли під ногами
І зовсім неначе мені
Запяста сплели ланцюгами
О небо! Я плакав дощем
Громади об скелі я бився
За волю, своїм я мечем
Та тільки, ні з чим залишився
О небо! Скажи хіба так?
Написано долею стерти
Обійми, міцніші пянкого вина
Без них… Лише краще померти.
О небо! Всі зайві слова.
Для неї, мене не існує
І серце пусте і дурна голова
Моє, в нім кохання вирує.
12.10.2020.
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 219Реєстрація: 26-08-2018
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)
Достижение получено 26.01.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Думок на тему ““Небо””
Багато зайвих ком. “Зап’ястя”.