“Небо”

О небо! Не вже я кріпак?

Тобі я лиш мушу служити

О небо скажи хіба так?

Хотів я життя це прожити…

Без неї і зорі ясні.

Чорніші, смоли під ногами

І зовсім неначе мені

Зап*ястя сплели ланцюгами

О небо! Я плакав дощем

Громади об скелі я бився

За волю, своїм я мечем

Та тільки, ні з чим залишився

О небо! Скажи хіба так?

Написано долею стерти

Обійми, міцніші пянкого вина

Без них… Лише краще померти.

О небо! Всі зайві слова.

Для неї, мене не існує

І серце пусте і дурна голова

Моє, в нім кохання вирує.

12.10.2020.

#ВіталійПрокопович

#поезія

#віршіУкраїнською

#небо

#поетичнийщоденник

Автор публікації

Офлайн 3 дні

Віталій Прокопович

801

Коментарі: 4Публікації: 258Реєстрація: 26-08-2018

Вибір видавця (Лютий 2020)

Достижение получено 25.04.2020

Титул: Вибір видавця (Лютий 2020)

За публікацію
“Герої майдану”

Небайдужий читач

Достижение получено 26.01.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій