Останні дні…
Чомусь сумні
останні дні тепла.
Немов у сні,
десь вдалині
Зникає все, що мав.
Останній рух
замерзлих рук –
прощальний змах крила.
Химерний звук:
ледь чутний стук
твого серцебиття.
Останнє “ні”
ще не в пітьмі –
в листопаді життя.
Хтось крижаний
і неземний
цю осінь закликав.
Останнє “так”
гірке на смак,
незвичне і слабке.
Нехай там як…
За тактом такт
мелодія іде.
Останній раз…
Чи ще не час?
Куди думки несуть?
Вогонь не згас.
То, може, шанс?
Ще не в останню путь.
©Марина Губарець
Автор публікації
Коментарі: 17Публікації: 24Реєстрація: 06-10-2020
Достижение получено 07.10.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
4 коментарі “Останнє?”
Дуже гарно. Хай не в останню.
Дякую! Ще не в останню… Попереду багато важливого 😉
Чудовий вірш. Надзвичайно акварельні барви. Вражений
Гарно. поетично і дещо сумно, але з нотками непереборної надії. Точно не в останню путь, ще стільки непройдених шляхів, ще не час точно. Хай все буде!