У саду живе сороканіжка, Трішки біла і зелена трішки. Ходить по деревах завжди пішки, В неї гарні та пухнасті ніжки. Дружить з усіма сороканіжка. Її навіть не чіпає кішка. І щоразу, встаючи із ліжка, Вирушає в путь сороканіжка. Знаєм ми усі її доріжки: Під берізками шукає сироїжки, Воду […]
Daily Archives: 16.10.2020
Построить или все-таки разрушить? Какой нам всем от созиданья толк? Мир обречен, когда алтарь бездушен, Как дом, где детский крик давно умолк. Руины романтичней голых стен, Они пропитаны слезой разгрома, Былой пульсацией кирпичных вен И отголосками дождя и грома. Ломать не строить – это только миф. Направив на […]
. . ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ СВЯТКУЄ НАШ САШКО! . .САШКО святкує іменини . .У цей осінній день чудовий, . .Іде велично до родини . .Такий серйозний, гоноровий. . .Цей хлопчик – гарний третьокласник, . .Багато добрих друзів має, . .І в ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ прекрасний […]
Дождь моросит, Летят облака, Осень грустит, А с нею и я. Ветер колышет Ветви берез, Он не услышит Тишину моих слез. Букет листьев осенних Поставлю я в вазу, Я все отпущу, Не заплачу ни разу… Я пройду по аллее, Прошуршавши листвой… Упустила я время… А мог быть он мой… Ничего […]
” ОДИН ВОЛШЕБНЫЙ ВЕЧЕР ” Снежинок в зимнем вечернем небе было много и каждая из них кружась словно танцевала какой – то свой танец. А ветер пронизывающий холодный колючий словно мелодия был у этих снежинок. А потом ветер словно невидимая птица брал снег на свои крылья и нежно плавно опускал […]
Довгий час вважала, що інтернет – це помийна яма, повна бруду та брехні. Але з часом змінила свою думку: інтернет- сам по собі аморфне поняття чи то явище. Усе залежить від того, з якою метою його використовувати. Тут кожен знаходить те, що шукає. Ще задовго до ВК та ФБ я […]
Казковий сон огорне душу та наче ковдрою зігріє. я прокидатися не смію, боюся з місця раптом зрушу, покину край де так чудово, куди шукала я дорогу, за що так щиро вдячна Богу, вкладаю віру в кожне слово. Закриті очі, хай триває моя нірвана безкінечно. Все решта просто недоречне, все зайве, […]
Останні дні… Чомусь сумні останні дні тепла. Немов у сні, десь вдалині Зникає все, що мав. Останній рух замерзлих рук – прощальний змах крила. Химерний звук: ледь чутний стук твого серцебиття. Останнє “ні” ще не в пітьмі – в листопаді життя. Хтось крижаний і неземний цю осінь закликав. Останнє “так” […]
Померла душа А тіло? Вціліло. Стражданнями кволило та відболіло. А щастя в минулому, В ньому – усе. Залишилось тільки Покинути це, Забути, не знати: Веселих пісень, Як хвиля плескає, Як радує день, Як пахнуть троянди, нарциси, жасмин. І чути лиш сморід, А сморід – то дим. Усе, що було […]
Життя й під час війни триває, Хтось зустрічається, кохає Та свої доленьки єднає, Дітей народжує й співає. В цей світ тому й прийшла людина, Щоб в мирну чи лиху годину Слабшого себе захищати Та ближньому допомагати. Щоб жити, а не існувати, Даремно час не марнувати, Світ цей прекрасний пізнавати, Радість […]
Осеннее утро пропахло дождями, рисует узоры деревьев листва. Уже не вернуться былыми следами в ту летнюю пору, увяла трава. Цветами остались в душе те мгновенья, записаны в памяти теплые дни. Нам так не хотелось его завершенья, но лето ушло и его не зови. А кофе осенний — с горчинкою утро, […]