Молодії літа наші
Колись вгору підіймались,
Тепер котяться згори,
Наче стиглі гарбузи.
Роки…Роки…Вас немало
Нам зозуля накувала.
І зогледітись не встигли –
Як промчали, десь поділись.
Та серпанком легким срібним
Русу косу ви покрили,
На чолі лишили зморшку,
Молодо лиш сяють очі.
Їх ви не змогли змінити,
А ще серденько.Любити
Не втомились вони й досі,
Хоч прийшла життєва осінь.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
