А жовтий тюльпан не квітка розлуки,
Відчули, як флейти линули звуки?
Живуть у кожнім бутончику ельфи,
Безмежне щастя зібрали у жменьки.
До скарбу такого тягнулись руки,
Бодай в ворожбу поривались люди,
Та тільки відвічна в блаженства є грань,
Немає добра де підступність і фальш.
Тож після морозу весняний подих,
На сонця промінчик неначе схожий,
Ураз спалахнувши відкриє серце,
Про щастя чутливим секрет нашепче.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Жовтий тюльпан”
Гарний вірш. Сподобався, Жовтий – улюблений колір моєї мами. І дійсно, як пишете “Жовтий тюльпан – не квітка розлуки,
Жовтий тюльпан ніжної флейти звуки…” Так і є.
Дякую дуже