Відштовхуючи- втрачаю,
Сьогодні, завтра, назавжди.
Я навесні заварю чаю
Перечитаю всі листи.
Відштовхуючи-прирікаю,
Мій спокій, смуток, тишину.
Та все одно тебе кохаю,
Не залишай мене одну.
Відштовхуючи – відчуваю,
Цей біль і сльози наяву.
Так довго я тебе чекаю,
Вже вічність я тебе люблю.
Анна G.
Автор публікації
1 653
Я полюбила душу, а не тіло
І щастя криється в буденності життя.
Солодка та оманлива надія
Веде мене за руку в майбуття
Коментарі: 135Публікації: 181Реєстрація: 12-08-2020
Небайдужий читач
Достижение получено 05.10.2020
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
2 коментарі “Відштовхуючи – втрачаю”
Сильний вірш про кохання
Вірш вразив! З тих самих пір, я є кохання, є і будуть вірши про нього. Дякую.