У сірості буденних колажів,
У нас не має місця для героїв.
Ми все будуєм меркантильність міражів,
Розмотуючи долю із пустих сувоїв.
Ми тчемо килим, той життєвий довгий,
А нитка рветься …але ж ще не час…
Та ми не знаєм – час бо наш короткий,
І поспішаєм жити у анфас…
У своїх буденних сірих колажах,
Не маєм місця для простих героїв…
І тільки мимохіть…в репортажах,
Ми згадуєм Майдан, війну…Героїв..
Автор публікації
Коментарі: 12Публікації: 18Реєстрація: 25-10-2018
Достижение получено 12.01.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
