Весна завітала, як нібито вперше,
Серця полонила своєю красою,
За звичкою глянула знову в люстерце,
Хоча і приходить завжди молодою.
Душа розквітає, лиш сонце зігріє,
А проліски зійдуть, насамперед диво,
Що в стані такому побачимо цінне?
Тут молодість й зрілість тепер воєдино.
Одне почуття всіх бентежить понині,
Вирує й бурлить кольорами веселки,
Життя оживає у кожній клітині,
Кохання витає, мов ніжний метелик.

2 коментарі “Весна завітала”
Дуже романтично и по-весняному. Хочеться справді вірити, що Весна остаточно зайняла своє місце, Дякую! 🌹
Дякую за коментар!Весні неодмінно бути!