Чи молодість повернеш, її лиш згадаєш,
Та з трепетом в душі все ж на травень чекаєш,
Минуле хоч пішло, зостанеться з тобою,
І райдугою світлою буде потому.
А осінь одяг золотавий скине швидко,
Опале листя нагадало скоро зимно,
Тож нехай, усміхнися в негоду сьогодні,
Ще життя подарує моменти коштовні.

4 коментарі “Життя”
“Молодість не повернеш, а тільки згадаєш,” Як мені це знайомо. Особливо на порозі 40-річчя. Дякую! Чудовий змістовний вірш!
Дякую!Головне, щоб було що згадати!
Поетично, барвисто, щиро. Є глибина філософських роздумів, дещо нагадує вірші філософа Григорія Сковороди. Вражений
Дякую! Дуже приємно .