Вечір огортає землю на чужині,
Тихо світить місяць, розганяє тьму
І летить у небі зграя лебедина,
Хмари, як тумани злилися в стіну.
Підкосились крила в лебедя одного,
А під ним безодня – скелі і яри,
Подолала втома птаха молодого –
Вдарився в підніжжя гострої скали.
Підхопився лебідь і розправив крила,
Він хотів злетіти та забракло сил,
Закружляла в небі зграя лебедина
І навік прощалась в сутінках із ним.
Віченьки стомились та боліли крила,
Місяць плив у хмарах і навіяв сон,
В снах йому приснились гори, ліс, калина
І верба плакуча над старим ставом.
А на ранок землю інеєм покрило,
Вирвалося сонце і прогнало тьму,
Але більше серце лебедя не билось
І не снився більше рідний край йому.
Поверта додому зграя лебедина,
Закружляла в небі рідної землі,
Лиш одна лебідка голову схилила,
Бо нема розради серденьку її.
Стеляться тумани тихо над водою,
Чути, як співає соловей в гаю.
Не вертає лебідь до рідного дому,
Він спочив назавжди у чужім краю.
Збірка “Світанок” (Юліана Нірода)
Малюнок: авт. Юліана Нірода
Автор публікації
Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України
Титул: Автор місяця (Травень 2021)
24 вподобання користувачів у травні
8 коментарів “Лебедина доля”
гарний вірш
Поетично, щиро, барвисто, вражений.
Так зворушливо.
Всім щиро дякую!
Гарно написано)
Дуже красиво та водночас сумно! Вірність та кохання -. вічна тема! Дякую за вірш, він торкнувся серця!
Всі хвалять вірш, а я хочу додати, що малюнок не менш гарний. Майстерно намальовано і кольори підібрані вдало. Добре бути художником і поетом водночас)
Гарно!