Для голосування необхідно авторизуватись

Лебедина доля

Вечір огортає землю на чужині,

Тихо світить місяць, розганяє тьму

І летить у небі зграя лебедина,

Хмари, як тумани злилися в стіну.

 

Підкосились крила в лебедя одного,

А під ним безодня – скелі і яри,

Подолала втома птаха молодого –

Вдарився в підніжжя гострої скали.

 

Підхопився лебідь і розправив крила,

Він хотів злетіти та забракло сил,

Закружляла в небі зграя лебедина

І навік прощалась в сутінках із ним.

 

Віченьки стомились та боліли крила,

Місяць плив у хмарах і навіяв сон,

В снах йому приснились гори, ліс, калина

І верба плакуча над старим ставом.

 

А на ранок землю інеєм покрило,

Вирвалося сонце і прогнало тьму,

Але більше серце лебедя не билось

І не снився більше рідний край йому.

 

Поверта додому зграя лебедина,

Закружляла в небі рідної землі,

Лиш одна лебідка голову схилила,

Бо нема розради серденьку її.

 

Стеляться тумани тихо над водою,

Чути, як співає соловей в гаю.

Не вертає лебідь до рідного дому,

Він спочив назавжди у чужім краю.

 

Збірка “Світанок” (Юліана Нірода)

Малюнок: авт. Юліана Нірода

22

Автор публікації

Офлайн 6 днів

Juliananiroda

107

Авторка поетичної збірки "Світанок", володарка номінації «Наймолодша авторка виданої друком збірки поезій в різних жанрах» Національного Реєстру Рекордів України

Коментарі: 1Публікації: 12Реєстрація: 12-09-2020

Бронзове перо

Достижение получено 03.02.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

7 коментарів “Лебедина доля”