Від щастя втікати для жінки,
Скоріш необачність обрати,
Тепер почуття всі відтінки,
Почують відвічні сонати.
Ось тільки, мов кинута в морі,
Вона попливе одиноко,
Її інтуїція знову,
Ламає майбутнє жорстоко.
А доля така хитромудра,
Знаходить причині притулку,
Лиш часом, відтоді забута,
Розкаже… обходила згубу.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.04.2021
Титул: Яскравий коментатор
Присвоюється користувачу, який прокоментував 50 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
7 коментарів “Інтуїція”
Поетично, щиро, барвисто, Цікаві роздуми. Вражений Але чекаю нові вірші з цього поетичного циклу. Подумайте над створенням поетичного циклу, 1-6 віршів на тему Кохання….
Как же знакомо это состояние, когда, казалось бы, все хорошо, но интуиция нашептывает на ухо, что надо остановиться, замедлить шаг, посмотреть будто со стороны, и это оказывается целебным советом. Не даром говорят о пресловутом шестом чувстве. Спасибо за жизненную искренность.)
Дякую пане Валерій!Хороша ідея, є над чим попрацювати.
Спасибо большое, Olvia! К интуиции стоит прислушаться.
Інтуїція явище загадкове, незбагненне і рідко в кого взагалі бува. Але вже якщо відчуваєш, то краще прислухатись.👍
Це правда,не кожний вміє відчувати.Дякую за коментар!
Чудова поезія.
Таке буває.