І душа буде жива,

усмішки несамовиті..

Що було,що не було,

епізоди неповторні,

перефарбуй коси в чорний….

Ненаписане кіно….

Що було,що не було,

що не було – все зникало.

Мила була осінь, гарна,

І з собою не позвала….

За зимою все пішло…

і снігами замітало….

Вибухне нова весна

і грозове п”яне літо…

В вікна стукає нам липень…..

Що дуща його жива.

немов тобі скоро 20 – усмішки несамовиті….

Що було,що не було…

Тепла осінь проминала,

і весну у танець взяла….

білий танець в метро….

Час.

В нім вибухне нова весна.

Й божевільне п”яне літо….

І душа буде жива,

усмішки несамовиті..

Що було,що не було,

епізоди неповторні,

перефарбуй коси в чорний….

Ненаписане кіно….

збудеться усе й з тобою…..

вибухне нова весна,

і грозове п”яне літо,

в вікна стукає знов липень,

Немов вчора було знову 20

ти кричав пісні несамовито….

Що було, що не було…

що було то все минало.

Пізня осінь твоя.

Весвіт не обіймає…

Вибухає весна.

і грозове п”яне літо…

і душа знов літає,

біля самої стелі….

Що було, колись зникне…..

І прийде тепла осінь твоя…