Падав безжалісний “град”
і “арта” гриміла.
Кулі у наших хлоп’ят
звідусіль летіли…
Але доводиться їм
день і ніч стояти,
щоби лихого у дім
“друга” не пускати!
Ляснув “від друга привіт”,
куля прилетіла.
Й мати старенька навзрид
вдома затужила…
Виє,ридає вона,
хоче запитати:
“Доки ця клята війна
ще буде тривати?”
Гей ви, отам на горі,
ну як, скажіть, вам спиться?
У кабінетах, в теплі,
добре вам сидиться?
Солодко ви “бла-бла-бла”
із трибун “несе́те”.
І під шумок той бабло
обіруч гребе́те”!
Бабинець Ю.Ю.
P.S. Моя версія “ молодой вовчиці Молодої вовчиці” О.Вінника
Автор публікації
Хтось злий на мене все забрав
(хіба життя ще взя́ти?)...
Нато́мість Бог у дар послав
уміння римувати!
От і пишу я все підряд,
у око що упа́де -
і жарт, і лірика у ряд...
Читайте - це про ме́не!
Титул: Яскравий коментатор
Титул: Небайдужий читач
4 коментарі “Війна”
Гірка правда життя.
…і кінця не видно…
Війна…Це горе…Кров…Смерть…Це горе матерів….Але це горе не завжди розуміє чинна Влада….ПОРАДА: До вірша треба написати КОМЕНТАР АВТОРА. Тому останні рядки вірша – це буде початок Авторських роздумів
Все так заплутано: мій няньо (батько) з Закарпаття, мама радом з Донеччини…Як розділилися?