На річці плескалися хвильки,
І човник гойдався неспішно,
Хотілось побути, де сивий,
Серпанок, вкриває потічок.
Тихенько укутавшись пледом,
Заснула б немов у колисці,
Дитинка маленька під небом,
Свій сон довіряє хмаринці.
Прокинуся сонцем зігріта,
Що ніжно тримає в обіймах,
Я ж мовби пустунка пір’їнка,
Торкаюсь устами проміння.

2 коментарі “Пустунка”
Поетично, щиро, романтично. Оригінальний сюжет. Є поетичная концепція. ПОРАДА: Але останні два рядка здаються зайвими і знижують стан емоційної напруги.. Я радію Вашому творчому зростанню, пані Ліза. . З повагою Валерій
Дуже дякую пане Валерій!