А от і осінь, ніжна і невинна,
Останній чміль у справах прогудів,
Тримається душа за соломину
Залишених в минулому слідів,
Де кожен ранок теплим був і босим,
Де тільки зріли прогріхів плоди.
Та тихо там, бо все пішло у осінь,
Просту і неціловану. Сюди.
Автор публікації
Коментарі: 29Публікації: 448Реєстрація: 14-03-2020
Достижение получено 25.04.2020
Титул: Вибір видавця (Березень 2020)
3 коментарі “А от і осінь…”
Здавалося б, вірші про звичайну осінь, але я ледь не плачу. Подача вирішує все.
Кожен вірш читаю по кілька разів. Інакше не можу. От що означає талант писати.
Дякую