Пора б уже черкнуть и о любви… О даме сей написано немало, коль нет её у автора в крови, царапает, бедняга, что попало… А зря, так не прославиться ему, у кумушек не вызвать восхищенья взываниями к хладному уму, милее им сердечные волненья… А что есть сам предмет, сама любовь? Возвышенные чувства и страданья? Иль то гормоны, хлынувшие в кровь и вызвавшие плотские желанья? Иль просто поэтический фантом и поиск глупый сложного в простом?
Гарна кімната. Просторе віконце. Квітка маленька милується сонцем. вдивляється пильно у світ білий Божий, Що діється в день весняний, погожий. Кімнатна рослинка […]
Він ішов неквапною ходою і наплічник, наче автомат, втомлено підтримував рукою демобілізований солдат. Він ішов чужий для цього світу – без смертей, […]