Для голосування необхідно авторизуватись

ВІН ІШОВ…

Він ішов неквапною ходою і наплічник,

наче автомат, втомлено підтримував рукою

демобілізований солдат.

Він ішов чужий для цього  світу –

без смертей, без воєн, без звитяг…

Переживши на війні два літа,

він постарів на ціле життя!

Бабці, діти граються на ганку,

  сміх веселий, музика здаля.

Оглядалися дівчата в парку

на його потертий камуфляж.

 

Він неначе ніс тягар провини,

що не зміг відвести смерть чиюсь.

Не зберіг він свого побратима,

  що накрив гранату у бою.

 

І за те, що пережив комбата…

Даючи до відступу наказ,

  він лишився роту прикривати,

лиш гранату взявши про запас.

Він ішов здоровий, слава Богу,

лиш рубці лишилися від ран.

  Як зумів – наблизив перемогу

двадцятидвохрічний ветеран.

3

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Vyacheslav Semenko

94
Коментарі: 16Публікації: 34Реєстрація: 13-08-2018

Бронзове перо

Достижение получено 16.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “ВІН ІШОВ…”