Спраглі пелюстки схилились в поклоні-
Просять у неба пиття.
Хочеться взяти їх у долоні,
Як беруть на руки дитя,
Прикрити кожну від сонця пекучого…
Бракне долонь –
Неможливо уникнути неминучого;
Сонце, схолонь!..
Ніби танцюючи,
в ритмі беззвучному
краплі дощу
всупереч неминучому…
(Пелюстки відпущу).
Небо почуло –
світ яскравий ожив –
Ніжно й чуйно
теплий дощ пелюстки окропив…
Під захмарним гудінням
Пахощі розлились;
Неймовірним горінням-цвітінням,
як полум’ям,
пелюстки зайнялись…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 11Реєстрація: 26-08-2020
Достижение получено 24.01.2022
Титул: Вибір видавця (Грудень 2021)
