Вже минула літечка половина,
Соловейка пісенька теж не лине
Та роки зозуленька не рахує,
Лелечата крилонька вже гартують.
Бо мине часу іще небагато,
У вирій вони будуть відлітати,
Перебути зимоньку в чужім краї
І на рідну землю знов повертатись.
Хай же буде мирним небо над нею,
Щоб могли зібратися й ми сім”єю
Дружною вкраїнською за столами,
Хай щаслива доленька буде з нами.
2022 р.

