Вітер заколисує підвечір
Сосну та вербиченьку й берізку,
Дбайливо огортає їхні плечі
Срібною шаллю, ночі ж зимні трішки.
Та шаль розшита зоряним намистом
І затишно стає тим деревцятам,
Лиш задрімали, а вже ранок близько,
Тому вони як молоді дівчата
Гарненько вмили личенька вродливі
В прозорій чистій ставковій водиці,
Струсили росу із зеленої спідниці
В очікуванні ще якогось дива.
Що вітерець заграє на сопілці
І підуть у танок вони босоніж,
А сонця промінці на кожній гілці
Залишать слід-цілунок їм на спомин.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
