В долині на краю городу,
Який межує з лісом,
Калини кущ розрісся,
Він восени так рясно родить.
Він восени так рясно родить.
Взимку пташаточок годує
Смачними ягідками,
Навесні біло розквітає
Та всіх-усіх чарує.
А соловейко диво-трелі
Їй влітку розсипає,
Калину-матір звеселяє
І розмовляє з нею.
Коли ж приходить вкотре осінь,
Вогонь той калиновий
Спалахує яскраво знову
В долині край городу.
2025 р.

