Змарнілий погляд осені – чаклунки
Несуть вітри в холодну далечінь,
Кохання флірт й багрянця поцілунки
Розмиє дощ вночі, мов темну тінь.
ЇЇ красу божественно тендітну,
Як злодій вкраде дикий буревій,
А синь очей замріяно – блакитну
Сховає мить в калюжі сніговій.
Вона сплакне бурхливим листопадом,
Від сліз змокріють липи і дуби,
І золотим останнім зорепадом
Впадуть на землю кольори журби.
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 144Реєстрація: 21-08-2018
Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 05.05.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
