Я пройду по опалому листю, Поблукаю в батьківськім садку, Очі мами живі й променисті Між гіллям мов зловлю нашвидку. Пригадаю як ненька садила Молоденьке й тонке деревце, Й коли яблуня вперше вродила, Мов світилось від щастя лице. Приторкнуся до кожної гілки, Обійму її стовбур міцний, Й пролунає у звуках сопілки […]
Daily Archives: 16.09.2018
7 posts
Отцю духовному дай в послух своє серце – І ввійде в твоє серце благодать! І стане воно чистим, як озерце, І образ Божий віддзеркалить гладь… І заглядатимуть у нього білі квіти І віддадуть тобі красу свою, Бо послух – більше посту і молитви І перша заповідь Адамові в Раю! Звиває […]
Склонился сентябрь над веткой рябины, Украдкой лаская знакомую гроздь, А жизнь перед нами – тропинкою длинной, Но каждый всего лишь загадочный гость … Уже за окном голос бабьего лета, Его паутинки, как струны души, Но осень твоя говорит не об этом : «Постой ! – говорит.- Ты спешить не […]
Змарнілий погляд осені – чаклунки Несуть вітри в холодну далечінь, Кохання флірт й багрянця поцілунки Розмиє дощ вночі, мов темну тінь. ЇЇ красу божественно тендітну, Як злодій вкраде дикий буревій, А синь очей замріяно – блакитну Сховає мить в калюжі сніговій. Вона сплакне бурхливим листопадом, Від сліз змокріють липи і […]
Похмурий день в зажурі спочиває, Сонату жовтень пише для дощів. Мовчазно далі ранок огортає, Струснувши шарм з замріяних кущів. Потоки сліз сховає він в калюжі, Красу осінню змиє листопад, В туманах зникнуть оклики байдужі, Й обійме вечір вогником лампад. Осінній смуток в душу заглядає, Шукає краплю сонця і тепла, Ревниво […]
Сповнений натхненням дивним я блукав, Мов юродивий самітник босий, Між багряних й чарівних садів Й бачив, як червоні й стиглі яблука Заплела Радосінь собі в коси В гурті молодих осінніх дів… Щиро і натхненно посміхаючись, Дівчина Радосінь Вереснева Щастям огорнула цілий світ, Але між гіллям дерев ховаючись, Її мама […]