Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан…
Очі твої – то злі океани,
А слова, як безжальний вулкан…
Все ж я вдячна тобі за синочків,
За моїх пречудових дітей…
А між нас… пересохли струмочки
Від мовчання оглухлих дверей.
21.09.2018.
Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Ніжну душу скував у кайдани,
Для бажання поставив капкан…
Очі твої – то злі океани,
А слова, як безжальний вулкан…
Все ж я вдячна тобі за синочків,
За моїх пречудових дітей…
А між нас… пересохли струмочки
Від мовчання оглухлих дверей.
21.09.2018.