Цвіте, цвіте яблуневий,
Сяєш ти у день травневий
Рожевими зірочками
У садочку тата й мами.
Їх давно уже немає.
А яблуньки розквітають,
Що садили їхні руки
Для дітей та для онуків.
Яблуневий цвіте гарний,
Спогади летять птахами,
Тихо на плече сідають
І моє серденько крають.
Отой цвіт рожево-білий
Додає наснаги й сили
І любити, і творити.
Попри негаразди – жити.
2026 р.

