На клумбах квіти, мов коралі,
Сльозяться китиці росою…
А ти сидиш в сесійній залі –
Прозорий купол над тобою.
Ти, мов прелюдія сюїти,
Ввійшла і стала між рядами,
І твої очі, наче квіти
З зволоженими пелюстками…
Тобі так личить вишиванка,
Пасок підкреслює фігуру,
Ти неймовірна радикалка,
І ось твій вихід на трибуну!
Що ти говориш – не важливо,
Важливо те – що ти говориш!
Так драматично, так сміливо,
Як тільки ти, напевно, можеш!
На часі твій проект закону,
Але ж усі, либонь, міркують –
Як буде дзвоник з Вашингтону,
То і мерці проголосують!
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018
Достижение получено 03.12.2018
Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)
