Поезія Поема Сум та печаль автор Наталія Луцик|Опубліковано 16.05.2019 Сидить дівчина під тополей, Їй не зіграти більше ролей. Настала чорна смуга в неї, А вороги все мовлять ахінеї. Вона тримає все в собі, Щоб не програти в цій нерівній боротьбі. Між працею всього життя, І муками у майбуття. Та буду згадувать той час, Коли співала я для вас. Коли я грала різні ролі Та їздила із ними на гастролі. Слова такі все ж промайнули, І сльози її обгорнули. Не знала , що вже поробить, Їй не хотілось більше жить. Та ні, не буду сумувати, Не буду свої сльози проливати, Я буду жити і радіти, А не під деревом сидіти. Забуду я усе, що було, А те що буде, щоб цвіло. Цвіло і пахло кожну мить, Та щоб мені кортіло жить. 17 Автор публікації Офлайн 7 років Наталія Луцик 17 Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 16-05-2019 Автор місяця (Травень 2019) Достижение получено 06.06.2019 Титул: Автор місяця (Травень 2019) За публікацію “Сум та печаль” 12 вподобань користувачів у травні
Опубліковано 09.04.2023 Величні свята -Вербниця, Вербниця, Ще зима повернеться – Кажуть у народі. Господній вхід в Єрусалим, В цей день буває дощ та сніг І вітряна […] 3
Опубліковано 12.11.2021 Осіння ностальгія На струнах бабиного літа грає вітер, Багряний лист кружляє у танку. Сонце не дуже гріє, хоч і світить, Люблю осінню пору я […] 4
Опубліковано 06.08.2020 ПИСАЛОСЬ КОЛИСЬ… Я звичайна Все повинно мати зміст: День народження і ріст. Садік. Школа і навчання. Друзі. Зустрічі. Кохання? Доля в кожного своя- Появилася […] 1